дінькати

ДІ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Те саме, що дзе́нькати.

Ті-бо кайдани у кожного з них дінькали і бомкали з дитинства, розповідаючи про той Сибір і про це Забайкалля (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me