дінькати
ДІ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Те саме, що дзе́нькати.
Ті-бо кайдани у кожного з них дінькали і бомкали з дитинства, розповідаючи про той Сибір і про це Забайкалля (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me