1. Словник української мови у 20 томах

діропробивний

ДІРОПРОБИВНИ́Й, а́, е́.

Признач. для пробивання дірок у чому-небудь (про пристрій, механізм).

Діропробивний прес виробляє велику кількість однакових панелей – металевих листів, у яких послідовно по одному пробиваються отвори різної форми і величини (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діропробивний — діропробивни́й прикметник Орфографічний словник української мови