еге-ге-ге

ЕГЕ-ГЕ-ГЕ́, виг., розм.

Те саме, що еге́2.

Кость почав казати, що дід із бабою .. умовляли його зостатись у них за сина, що .. обіцяють спорядити йому господарство, оженити його тут у селі... “Еге-ге-ге... Ось яке діло!” – ударило Віті в голову. Справа видавалась цілком серйозною (С. Васильченко).