едемський

ЕДЕ́МСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до еде́м.

Наче тигр між скель, присіла [діва] із обличчям громодарним – Не зрівнять її ні з сонцем, ні з едемським цвітом гарним (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі);

Головна читальна зала книгозбірні, здається, навіть своїм внутрішнім оформленням скеровує людські думки у вищі сфери буття й разом із ботанічним садом за вікнами зумовлює едемське раювання духу (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Маруся, мов едемська пері, Летить назустріч, вся, мов рай, сіяє, І до колін своїй матусі припадає (П. Куліш).