еквіритмічність
ЕКВІРИТМІ́ЧНІСТЬ, ності, ж., літ.
Властивість за знач. еквіритмі́чний.
Еквіритмічність, додержання строфи, характерних синтаксичних особливостей оригіналу не зразу стають правилом для Старицького (М. Зеров);
На відміну від еквіритмічності, яка підлягає подекуди модифікаціям через мовні та літературні норми, еквілінеарність – фундаментальна засада сучасної практики перекладу (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еквіритмічність — еквіритмі́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- еквіритмічність — -ності, ж. Властивість за знач. еквіритмічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- еквіритмічність — • еквіритмічність (від лат. aequus — рівнозначний та грец. ρυθμός — ритм) - збереження в перекладі віршованого твору ритмічного малюнка оригіналу. На практиці Е. досягається лише з тим чи іншим наближенням. Оскільки ритм є компонентом худож. Українська літературна енциклопедія