1. Словник української мови у 20 томах

еквіритмія

ЕКВІРИТМІ́Я, ї, ж., літ.

Збереження в тексті перекладу ритмічних особливостей віршового розміру оригіналу.

У ранніх своїх перекладах М. Старицький не в усіх випадках дотримувався характерних стилістичних рис першотворів, не завжди дбав про еквіритмію та еквілінеарність (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еквіритмія — еквіритмі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. еквіритмія — -ї, ж., літ. Якнайточніше додержання перекладачем ритмічних особливостей кожного вірша оригіналу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. еквіритмія — еквіритмі́я (від лат. aequus – рівний і ритм) якнайточніше додержання перекладачем ритмічних особливостей кожного окремого вірша оригіналу. Словник іншомовних слів Мельничука