екзекуційний

ЕКЗЕКУЦІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Пов'язаний з екзекуцією (у 1 знач.); каральний.

Писав [Найда] про повторні люстраційні роботи. Про те, що не зважили на прохання селян про подушний наділ. Як били різками, як наслали на села екзекуційне військо, як погнали етапом до Києва... (Ю. Хорунжий);

Гітлерівська екзекуційна машина винищила десять мільйонів цивільного слов'янського населення (з газ.).

2. заст. Пов'язаний з екзекуцією (у 2 знач.); виконавчий.

Архієпископ Станіслав Гроховський 1635 року був у складі екзекуційної комісії, призначеної польським королем для розгляду справ львівських мешканців, що відмовилися виконувати фортифікаційні роботи та відбувати інші повинності (з наук. літ.).