екзематик

ЕКЗЕМА́ТИК, а, ч., розм.

Людина, хвора на екзему.

Частина дітей, хворих на ексудативний діатез, на все життя залишається екзематиками (з наук.-попул. літ.);

“Екзематик”, – сказав колись тато. Вітя злякався цього вражаючого, страшного й чужого слова (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me