екзематик
ЕКЗЕМА́ТИК, а, ч., розм.
Людина, хвора на екзему.
Частина дітей, хворих на ексудативний діатез, на все життя залишається екзематиками (з наук.-попул. літ.);
“Екзематик”, – сказав колись тато. Вітя злякався цього вражаючого, страшного й чужого слова (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me