екзистенційність

ЕКЗИСТЕНЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж., філос.

Абстр. ім. до екзистенці́йний.

Класична доба української філософії в основному експлікує екзистенційність та кордоцентризм (з наук. літ.);

Українській культурі загалом, а отже, і літературі як мистецтву слова, притаманна екзистенційність, яка пояснюється історичними й суспільними умовами формування нації (з наук. літ.);

Екзистенційність свободи в поезії Є. Плужника, І. Калинця і В. Стуса полягає в тому, що проблема вибору приводить їх до переживання ситуації, яка має певні межі, – “буття до смерті” (з наук. літ.).