екзотизм

ЕКЗОТИ́ЗМ, у, ч.

1. Те саме, що екзо́тика.

Археологізм уяви був Лесі Українці чужий, як і справжній екзотизм з його виключним замилуванням до інакшого, далекого, в корені одмінного (М. Зеров);

Домінантні ознаки Антоничевої творчості – естетизм, урбанізм, екзотизм, візуальна насиченість і колажність – дають усі підстави бачити в ній явище гетерогенне (з наук. літ.).

2. лінгв. Слово чи вислів, що не є звичним, власт. певній мові.

Не уникає письменник екзотизмів .. Полонізми потрапляли в мову творів О. Стороженка двома шляхами: як характерологічна риса польського магнатства й панства .. і як залишки старої української літературної мови, інкрустованої польськими словами (В. Русанівський);

Експресивні барви українського вислову згущуються, коли такий екзотизм, як білоруське слово “жалійка”, є компонентом стилістичної фігури (з наук.-попул. літ.).