екситонний

ЕКСИТО́ННИЙ, а, е, фіз.

Прикм. до ексито́н.

Сильний зв'язок найнижчого екситонного стану з локальними коливаннями оточуючої ґратки веде до суттєвого зниження рухливості екситонів (з наук. літ.);

Додаткові лінії екситонного відбивання виникають унаслідок технологічно зумовленої асиметрії квантових ямок (з наук. літ.);

Магнітне поле призводить до зсуву екситонного рівня у високоенергетичну ділянку спектра (з наук. літ.).