експресема

ЕКСПРЕСЕ́МА, и, ж., лінгв.

Засіб художнього мовлення, який набуває естетичної значущості; експресив.

Рослинні номінації, виконуючи функції експресем, збагачують символіку громадянської лірики другої половини ХХ століття, створюють психологічний світ поетичного відчуття свого коріння та родоводу (з наук. літ.);

Досліджуваний текстовий образ проходить низку перетворень: маркована експресема модифікується у метафору з прозорою негативною семантикою (з наук. літ.).