екстент

ЕКСТЕ́НТ, у, ч.

1. спец. Діапазон, протяжність.

Покриття було переведено з географічних координат у систему координат Г. Меркатора. Елемент цього покриття відповідає екстенту класів об'єктів, що планується завантажити в набір класів об'єктів (з наук. літ.).

2. інформ. У файлових системах – неперервна ділянка носія інформації.

Відповідно до екстенту, цілей створення та мовного середовища можете обрати один із варіантів базової основи, що ґрунтуються на картографічних сервісах (з наук. літ.);

Розміщення на основі екстенту означає розміщення файлу у вигляді кількох безперервних ділянок. Завдяки безперервності ці ділянки забезпечують швидке читання і запис (з наук.-техн. літ.).

△ (1) Ексте́нт па́м'яті, інформ. – безперервна ділянка у просторі зовнішньої пам'яті даних, використана у процесі його розподілу.

Екстент пам'яті використовується при виділенні простору для таблиць та індексів (з наук. літ.).