екстермінаційний

ЕКСТЕРМІНАЦІ́ЙНИЙ, а, е, політ.

Прикм. до екстерміна́ція.

Зрив “блискавичної війни” восени 1941 року змусив Гітлера частково змінити свої екстермінаційні плани й піти на використання трудових ресурсів з окупованих східних територій (із журн.);

Екстермінаційна політика.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екстермінаційний — Екстермінаційний: — винищувальний [21] Словник з творів Івана Франка