екстермінаційний
ЕКСТЕРМІНАЦІ́ЙНИЙ, а, е, політ.
Прикм. до екстерміна́ція.
Зрив “блискавичної війни” восени 1941 року змусив Гітлера частково змінити свої екстермінаційні плани й піти на використання трудових ресурсів з окупованих східних територій (із журн.);
Екстермінаційна політика.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екстермінаційний — Екстермінаційний: — винищувальний [21] Словник з творів Івана Франка