екстермінація

ЕКСТЕРМІНА́ЦІЯ, ї, ж., політ.

Злочин проти людства, метою якого є цілковите знищення певних груп людей через їхню расу, національність та віросповідання.

Екстермінацію здійснено проти корінного населення на його етнічній території (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екстермінація — Вигуба, вибава, знища, винища Словник чужослів Павло Штепа
  2. екстермінація — Винищення, масове убивство людей; злочин проти людства, метою якого є цілковите знищення певних груп людей через їхню расу, національність, віровизнання. Універсальний словник-енциклопедія