екстернальний

ЕКСТЕРНА́ЛЬНИЙ, а, е, псих.

Спрямований на зовнішні чинники, причини і т. ін.; зовнішній; протилежне інтернальний.

Екстернальний тип поведінки молоді проявляється в очікуванні допомоги у вирішенні проблем адаптації ззовні (з наук. літ.);

Екстернальна особистість інтерпретує всі події свого життя як залежні не від неї, а від чогось іншого (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екстернальний — екстерна́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. екстернальний — -а, -е, анат. Зовнішній. Великий тлумачний словник сучасної мови