екстерорецепція
ЕКСТЕРОРЕЦЕ́ПЦІЯ, ї, ж., фізл.
Сприймання центральною нервовою системою за допомогою рецепторів подразнень, які діють на організм із зовнішнього середовища.
Залежно від умов професійно-прикладної фізичної підготовки, а також характеру майбутньої виробничої діяльності, головним слід вважати прояв механізмів екстерорецепції (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екстерорецепція — екстерореце́пція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- екстерорецепція — екстероцепція. -ї, ж. Сприймання організмом тварини чи людини подразнень зовнішнього середовища за допомогою особливих нервових утворів – екстерорецепторів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- екстерорецепція — екстерореце́пція, екстероце́пція [від лат. exter – зовнішній і (ре)цепція] сприймання організмом тварини чи людини подразнень зовнішнього середовища за допомогою особливих нервових утворів – екстерорецепторів. Словник іншомовних слів Мельничука