екстеріоризація
ЕКСТЕРІОРИЗА́ЦІЯ, ї, ж., псих.
Процес переходу дій, уявлень і т. ін. із внутрішньої і згорнутої форми у форму зовнішню й розгорнуту.
Втілення ціннісних орієнтацій та сенсожиттєвих уявлень у спосіб життя людини є складним процесом екстеріоризації (з наук. літ.);
У новелі “Дитина“ (1907) Михайла Яцкова збанок, “пронесений” крізь увесь подієвий час, виконує функцію екстеріоризації внутрішнього “я” дівчинки (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екстеріоризація — екстеріориза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- екстеріоризація — -ї, ж., псих. Винесення назовні результатів внутрішніх, розумових дій. Великий тлумачний словник сучасної мови