екстравертний

ЕКСТРАВЕ́РТНИЙ, а, е, псих.

Спрямований назовні; протилежне інтровертний.

Дослідники культури дещо умовно називають західну культуру екстравертною – націленою на оволодіння зовнішнім світом (з наук. літ.);

Українська ікона екстравертна, вона виражає духовність народу, який бачив сенс життя не у самозаглибленні, втечі від “миру”, а у творенні “миру” (із журн.);

Сучасний світ – екстравертний (з газ.).