екстравертивний
ЕКСТРАВЕРТИ́ВНИЙ, а, е, псих.
Те саме, що екстраве́ртний.
У гуморесці йдеться про те, як гість “від пуза” наївся та напився, глибоко вподобав собі таку гостину та й за своєю екстравертивною натурою став почувати себе в чужій хаті за головного (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екстравертивний — екстраверти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- екстравертивний — -а, -е. Прикм. до екстраверт. Екстравертивний тип — тип людей, що характеризується товариськістю, відкритістю зовнішнім впливам тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови