екстраверт

ЕКСТРАВЕ́РТ, а, ч., псих.

Людина, яка в своїх переживаннях та інтересах звертається до об'єктів навколишнього світу, легко встановлює контакт з оточенням; протилежне інтроверт.

У подоланні проблемних ситуацій екстраверти розпочинають дії з організації життя, посилюючи його зовнішню компоненту (з наук. літ.);

Макс .. не найбільший мазунчик, нервовий екстраверт, із епізодичними ознаками психопатичності (С. Процюк);

На перший погляд Світлана Микитівна справляла враження енергійної комунікабельної людини – екстраверта (із журн.);

Легше екстравертам, які виплескують нервове напруження, і жінкам, для яких сльози – перевірений захисний механізм. Гірше – інтровертам, які накопичують усі свої переживання (з газ.).