екстраверт

екстраве́рт

-а, ч.

Психологічний склад особистості, спрямованої на зовнішній світ і діяльність у ньому, що відрізняється переважним інтересом до зовнішніх об'єктів і т. ін.; прот. інтроверт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екстраверт — екстраве́рт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. екстраверт — ЕКСТРАВЕ́РТ, а, ч., псих. Людина, яка в своїх переживаннях та інтересах звертається до об'єктів навколишнього світу, легко встановлює контакт з оточенням; протилежне інтроверт. Словник української мови у 20 томах