екстрагент

ЕКСТРАГЕ́НТ, у, ч., хім.

Рідкий або пароподібний розчинник, який має властивість вибірково добувати один з компонентів із сумішей рідких і твердих речовин.

Найпоширенішими екстрагентами є дистильована вода, розчин ацетату амонію, кислотні та лужні розчини (з наук. літ.);

Іноді як екстрагенти використовують розплавлені метали (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екстрагент — екстраге́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. екстрагент — -а, ч. 1》 Розчинник, що не змішується з водним розчином, але вилучає з нього розчинені речовини. 2》 Розчин або розчинник, якими вимивають складники із твердих сумішей. Великий тлумачний словник сучасної мови