екстрагент
ЕКСТРАГЕ́НТ, у, ч., хім.
Рідкий або пароподібний розчинник, який має властивість вибірково добувати один з компонентів із сумішей рідких і твердих речовин.
Найпоширенішими екстрагентами є дистильована вода, розчин ацетату амонію, кислотні та лужні розчини (з наук. літ.);
Іноді як екстрагенти використовують розплавлені метали (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екстрагент — екстраге́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- екстрагент — -а, ч. 1》 Розчинник, що не змішується з водним розчином, але вилучає з нього розчинені речовини. 2》 Розчин або розчинник, якими вимивають складники із твердих сумішей. Великий тлумачний словник сучасної мови