екстрим
ЕКСТРИ́М, у, ч.
1. Сукупність будь-яких дій, пов'язаних з відчуттям небезпеки, ризиком і т. ін.
Маршрути в карстових печерах різні за рівнем складності. Якщо екстрим не лякає, кожен може взяти участь у розвідуванні нових ходів (із журн.);
Унікальний ландшафт Присамар'я – живописні озера і стариці, сфагнові болота і заплавні луки, солончаки і піщані дюни – спокушає любителів автоперегонів по пересіченій місцевості, які шукають екстрим (з газ.).
2. розм. Надзвичайна ситуація, подія, переживання і т. ін.
Погода інколи підносить нам такі сюрпризи, які спрогнозувати неможливо. Травневий екстрим не зміг передбачити ніхто (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me