екіпіровувати

ЕКІПІРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЕКІПІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.

1. Забезпечувати, постачати всім необхідним; споряджати, обмундировувати, одягати.

Почали збирати футболістів, екіпіровувати, проводити підготовчий період (з газ.);

Штатну збірну України з вільної боротьби треба екіпіровувати на початку кожного нового сезону (з газ.);

Був гордий [Леопольд] з того, що за короткий строк зумів екіпірувати це не таке вже й мале військо (В. Малик);

Якщо вдасться зібрати й екіпірувати військо добровольців, то можна вигравати виборчі баталії (з навч. літ.).

2. зал. Готувати для нового рейсу (перев. про рухомий склад).

Залізничники оперативно відреагували на нестандартну ситуацію і терміново екіпірували в рейс бригади провідників, забезпечили чотири вагони вугіллям, водою й постільною білизною та включили необхідні вагони до складу поїзда (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me