елятив
ЕЛЯТИ́В, а, ч.
Те саме, що елати́в.
Становлення й розвиток засобів творення найвищого ступеня порівняння та елятивів досліджено в історичній діахронії української мови (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- елятив — еляти́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови