елімінатор
ЕЛІМІНА́ТОР, а, ч., техн., хім.
Засіб або спосіб видалення чого-небудь; очисник, сепаратор (у 1 знач.).
Пароподібний холодоагент відводиться з випарника через елімінатор рідини (з наук.-техн. літ.);
Після пресування сік надходить на елімінатор грубих частинок (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- елімінатор — -а, ч.: Елімінатори отрут — антидоти, які виводять отрути з організму. Великий тлумачний словник сучасної мови