елімінатор
еліміна́тор
-а, ч.:
Елімінатори отрут — антидоти, які виводять отрути з організму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- елімінатор — ЕЛІМІНА́ТОР, а, ч., техн., хім. Засіб або спосіб видалення чого-небудь; очисник, сепаратор (у 1 знач.). Пароподібний холодоагент відводиться з випарника через елімінатор рідини (з наук.-техн. літ.); Після пресування сік надходить на елімінатор грубих частинок (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах