елімінація
ЕЛІМІНА́ЦІЯ, ї, ж.
1. спец. Видалення, вилучення, усунення чого-небудь.
Поворот від нормативізму до дескриптивізму в сучасній соціології не означає елімінацію норм із наукового дослідження (з наук. літ.);
Мінеральна вода забезпечує підвищення ефективності лікування за рахунок елімінації жовчного осаду (з наук. літ.).
2. біол. Загибель окремих особин або цілих груп організмів унаслідок дії природного відбору.
За різних концентрацій свинцю досліджені параметри змінювалися досить стрибкоподібно, і за концентрації свинцю 10 мг/л відбувалася елімінація риб (з наук. літ.);
У Кульбінській балці зберігся порушений фітоценоз тополевого лісу. Спостерігається масова елімінація дерев (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- елімінація — Еліміна́ція: — виключення [49;XX] Та й то вона тут визвала проти мене нову бурю, котра може скінчиться таки елімінацією мене з «Зорі» [XX] Словник з творів Івана Франка
- елімінація — еліміна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- елімінація — Знищення особин в процесі боротьби за існування. Словник термінів з агрофітоценології
- елімінація — -ї, ж. Виключення, видалення, усунення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- елімінація — Вилука Словник чужослів Павло Штепа
- елімінація — еліміна́ція (віл лат. eliminatio – винесення за поріг) матем. виключення невідомих із системи рівнянь. Словник іншомовних слів Мельничука
- елімінація — УСУ́НЕННЯ (позбавлення від когось), ЕЛІМІНА́ЦІЯ книжн. Словник синонімів української мови