елімінований
ЕЛІМІНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до елімінува́ти.
Пройшов багатовіковий природний добір на гени глибокого зимового спокою, в процесі якого рецесивні гени були еліміновані з місцевих популяцій фундука (з наук. літ.);
І форми соціальної організації, і правова свідомість, і культурні досягнення Візантії аж ніяк не можуть бути еліміновані із загальноєвропейського контексту, особливо якщо врахувати вплив останніх на культуру західної частини Європи (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- елімінований — еліміно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- елімінований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до елімінувати. || еліміновано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови