елімінований

ЕЛІМІНО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до елімінува́ти.

Пройшов багатовіковий природний добір на гени глибокого зимового спокою, в процесі якого рецесивні гени були еліміновані з місцевих популяцій фундука (з наук. літ.);

І форми соціальної організації, і правова свідомість, і культурні досягнення Візантії аж ніяк не можуть бути еліміновані із загальноєвропейського контексту, особливо якщо врахувати вплив останніх на культуру західної частини Європи (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. елімінований — еліміно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. елімінований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до елімінувати. || еліміновано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови