емболотерій
ЕМБОЛОТЕ́РІЙ, я, ч., палеонт.
Викопний велетенський рослиноїдний ссавець родини бронтотеріїв палеогенового періоду, який мав кістяний лопатоподібний ріг на передній частині голови.
Мешкав емболотерій на болотистих рівнинах, по берегах річок і озер (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- емболотерій — емболоте́рій іменник чоловічого роду, істота викопна тварина Орфографічний словник української мови