ембол
Е́МБОЛ, у, ч., вет., мед.
Субстрат, що циркулює в крові за незвичайних умов і може спричинити закупорення кровоносної судини.
Пересуваючись із током крові, емболи доходять до кінцевих розгалужень артеріальної системи (з наук. літ.);
У 90 % випадків ембол має серцеве походження (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ембол — -а, ч. Субстрат, що циркулює в крові, здатний викликати гостру оклюзію судини з порушенням кровопостачання органа або тканини. Мовний ембол — частина слова, слово або словосполучення, яке хворий багаторазово повторює при спробі говорити. Великий тлумачний словник сучасної мови