ембол
е́мбол
-а, ч.
Субстрат, що циркулює в крові, здатний викликати гостру оклюзію судини з порушенням кровопостачання органа або тканини.
Мовний ембол — частина слова, слово або словосполучення, яке хворий багаторазово повторює при спробі говорити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ембол — Е́МБОЛ, у, ч., вет., мед. Субстрат, що циркулює в крові за незвичайних умов і може спричинити закупорення кровоносної судини. Пересуваючись із током крові, емболи доходять до кінцевих розгалужень артеріальної системи (з наук. літ.); У 90 % випадків ембол має серцеве походження (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах