ентазис

ЕНТА́ЗИС, у, ч., архт.

Потовщення стовбура колони в середній його частині.

Розміри фуста, його ентазис, наявність канелюр залежать від того, до якого ордера належить колона (з наук.-попул. літ.);

Ентазис створює враження напруженості й усуває ілюзію ввігнутості колонного стовбура (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ентазис — -у, ч. Потовщення ствола колони у середній його частині, що усуває оптичну ілюзію угнутості ствола. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ентазис — (грец. — напруга, зусилля) Легка припухлість фусту колони, яка найбільше проявлялася на одній третині висоти. Створюючи враження пружності, призначалась для поліпшення оптичного вигляду колони. Архітектура і монументальне мистецтво