ентелодон
ЕНТЕЛОДО́Н, а, ч., палеонт.
Викопний величезний м'ясоїдний ссавець підряду свиноподібних олігоценової доби заввишки в холці до двох метрів.
Ентелодони населяли Азію та Північну Америку (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ентелодон — ентело́дон іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови