ентелодон

ЕНТЕЛОДО́Н, а, ч., палеонт.

Викопний величезний м'ясоїдний ссавець підряду свиноподібних олігоценової доби заввишки в холці до двох метрів.

Ентелодони населяли Азію та Північну Америку (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ентелодон — ентело́дон іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови