ентеробактерії
ЕНТЕРОБАКТЕ́РІЇ, ій, мн. (одн. ентеробакте́рія, ї, ж.).
Кишкові бактерії.
Слизова оболонка у хворих колонізована переважно аеробними умовно патогенними ентеробактеріями, стафілококами, ентерококами (з наук. літ.);
Присутність у водоймах пестицидів може призвести до несподіваного ефекту: деякі види мікроорганізмів одержують екологічну перевагу, що неминуче позначиться на поведінці ентеробактерій і спричинить підвищення ризику зараження гострими кишковими інфекціями (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ентеробактерії — -ій, мн., мед. Кишкові бактерії. Великий тлумачний словник сучасної мови