ентеробіоз
ЕНТЕРОБІО́З, у, ч., вет., мед.
Глистове захворювання, спричинене паразитуванням дрібних білих черв'яків у ділянці відхідника (див. відхі́дник²).
Збудник ентеробіозу – гострик. Це круглий гельмінт сірувато-білого кольору, довжина якого не перевищує одного сантиметра (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ентеробіоз — ентеробіо́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ентеробіоз — -у, ч. Гельмінтоз людини, спричинюваний паразитуванням у її кишечнику круглих червів – гостриків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ентеробіоз — Поширена інвазійна хвороба, переважно дітей; спричинена гостриками, локалізованими у прямій кишці; запобіжні заходи: позбавлення від гельмінтів, дотримання особистої гігієни. Універсальний словник-енциклопедія