енурез

ЕНУРЕ́З, у, ч., мед.

Нетримання сечі при вроджених аномаліях сечової системи, хворобах і ушкодженнях нервової системи (перев. спинного мозку).

Енурез, ця дитяча вада, досить поширена серед вихованців спецшколи, є вона, мабуть, наслідком усіх тих переживань, нервових струсів, що їх аж надто діставалось багатьом із цих дітей (О. Гончар);

На думку розробників, сенсори такого типу можуть допомогти пацієнтам з аневризмою та енурезом (із журн.);

Нічний енурез.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. енурез — енуре́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. енурез — -у, ч. Нетримання сечі. Великий тлумачний словник сучасної мови