енуретик
ЕНУРЕ́ТИК, а, ч., розм.
Людина, хвора на енурез.
– Невже він енуретик! – розгортаючи постелю, висловлювала здогад Лідія Максимівна, шкільний лікар (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ЕНУРЕ́ТИК, а, ч., розм.
Людина, хвора на енурез.
– Невже він енуретик! – розгортаючи постелю, висловлювала здогад Лідія Максимівна, шкільний лікар (О. Гончар).