епод
ЕПО́Д, а, ч., літ.
В античному віршуванні – ліричний вірш, у якому довгі рядки чергуються з короткими.
Широка філологічна освіта і начитаність поета [Володимира Самійленка] .. не дозволяють думати, що не лишилися невідомі йому й Архілох (хоча би з курсів грецької літератури), і Горацій з своїми еподами, і декламації Гюго (М. Зеров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епод — епо́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- епод — -а, ч. В античному віршуванні – ліричний вірш, в якому довгі рядки чергуються з короткими. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епод — епо́д (грец. έπφδός) в античному віршуванні ліричний вірш, в якому довгі рядки чергуються з короткими. Словник іншомовних слів Мельничука