1. Словник української мови у 20 томах

епіблема

ЕПІБЛЕ́МА, и, ж., бот.

Покривна тканина молодих коренів рослин; ризодерма.

Більшість клітин епіблеми утворює кореневі волоски (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епіблема — епібле́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. епіблема — -и, ж. Покривна тканина молодих коренів рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. епіблема — епібле́ма (від грец. έπίβλημα – покривало) покривна тканина молодих коренів рослин. Словник іншомовних слів Мельничука