епігастрій

ЕПІГА́СТРІЙ, я, ч., анат.

Надчеревна ділянка організму людини; надчерев'я.

Хвора скаржиться на болі в зоні епігастрія (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епігастрій — -я, ч. Середня частина верхньої ділянки живота, обмежена зверху мечоподібним відростком груднини і реберними дугами, а знизу – горизонтальною лінією, що сполучає нижні точки десятих ребер. Великий тлумачний словник сучасної мови