епіфеноменальний

ЕПІФЕНОМЕНА́ЛЬНИЙ, а, е, псих., філос.

Стос. до епіфеномену.

Епіфеноменальні відчуття, на думку дослідників, супроводжують внутрішньо мотивовану діяльність людини (з наук. літ.);

Ми можемо простежити типологічні збіги й паралелі в різних культурних текстах на підставі ідентичності епіфеноменальних або фрагментарних їхніх складників (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me