епіфеноменальний
ЕПІФЕНОМЕНА́ЛЬНИЙ, а, е, псих., філос.
Стос. до епіфеномену.
Епіфеноменальні відчуття, на думку дослідників, супроводжують внутрішньо мотивовану діяльність людини (з наук. літ.);
Ми можемо простежити типологічні збіги й паралелі в різних культурних текстах на підставі ідентичності епіфеноменальних або фрагментарних їхніх складників (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me