ергатив

ЕРГАТИ́В, а, ч., лінгв.

Відмінок діяча в деяких мовах, що вказує на джерело спрямованої дії.

До мов, які мають ергатив у своїй будові, належать мови Кавказу – аварська, лакська, даргінська, частково грузинська, а також мова басків у Піренеях (з наук. літ.).