1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ергатив

ергати́в

-а, ч.

Відмінок у деяких мовах (напр., баскській); українській не властивий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ергатив — ергати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ергатив — ЕРГАТИ́В, а, ч., лінгв. Відмінок діяча в деяких мовах, що вказує на джерело спрямованої дії. До мов, які мають ергатив у своїй будові, належать мови Кавказу – аварська, лакська, даргінська, частково грузинська, а також мова басків у Піренеях (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах