естер
ЕСТЕ́Р, у, ч., хім.
Хімічна сполука, в якій гідроген гідроксильної групи заміщений на вуглеводневий радикал спирту; складний ефір.
За хімічною структурою жири є складними естерами триатомного спирту гліцеролу та високомолекулярних жирних кислот (з наук. літ.);
Складні естери застосовуються як розчинники та розріджувачі для лаків і фарб, як ароматизатори в харчовій промисловості (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Естер — Естер (Естерка) д.-євр.; ім'я 'Ester; перс. sitare (astara) — зірка. Есфіронька, Есфірочка, Есфірка; Фіра. Борис: Есфір, голубко! Давай пограємо. Есфір: Ніяково чомусь грати під такий час. Борис: Ех, Есфірко. Ми зріднилися з тобою (Г. Власні імена людей. Словник-довідник