етапований

ЕТАПО́ВАНИЙ, а, е, спец.

Дієпр. пас. до етапува́ти.

Часом він покрикував на передніх, щоб не поспішали, й підганяв задніх, боячись порушити відстань між собою і в'язнями, наче від цієї відстані залежала і його власна доля, і доля етапованих жінок (Б. Антоненко-Давидович);

Справа направлена на новий розгляд до суду, засуджений втрачає статус засудженого, але може бути взятий під варту та етапований до слідчого ізолятора (з наук. літ.);

// етапо́вано, безос. пред.

В'язня було етаповано в колонію (з газ.).