етапування
ЕТАПУВА́ННЯ, я, с., спец.
Дія за знач. етапува́ти.
Десь 1939 року загинув він разом із іншими під час етапування з Соловків (Б. Антоненко-Давидович);
Для ізоляції, етапування, майбутнього використання на різних роботах або знищення людей фашисти створили розгалужену систему таборів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me