етапування

ЕТАПУВА́ННЯ, я, с., спец.

Дія за знач. етапува́ти.

Десь 1939 року загинув він разом із іншими під час етапування з Соловків (Б. Антоненко-Давидович);

Для ізоляції, етапування, майбутнього використання на різних роботах або знищення людей фашисти створили розгалужену систему таборів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me