етногенетичний
ЕТНОГЕНЕТИ́ЧНИЙ, а, е, етн.
Стос. до етногенезу.
Формування українського етносу сaме від середини І тис. н. е. чітко співвідноситься із загальними закономірностями етногенетичного процесу в тогочасній Європі (з наук. літ.);
Окремі племінні групи населення об'єднувалися у союзи, які відігравали помітну роль в етногенетичних процесах (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- етногенетичний — -а, -е. Стос. до етногенезу. Великий тлумачний словник сучасної мови