етногенетичний

ЕТНОГЕНЕТИ́ЧНИЙ, а, е, етн.

Стос. до етногенезу.

Формування українського етносу сaме від середини І тис. н. е. чітко співвідноситься із загальними закономірностями етногенетичного процесу в тогочасній Європі (з наук. літ.);

Окремі племінні групи населення об'єднувалися у союзи, які відігравали помітну роль в етногенетичних процесах (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етногенетичний — -а, -е. Стос. до етногенезу. Великий тлумачний словник сучасної мови