етносеміотика

ЕТНОСЕМІО́ТИКА, и, ж.

Наукова дисципліна, що вивчає етнічну специфіку знакових систем.

Коли об'єктом спостереження для етносеміотики виступає, наприклад, фольклорна весільна пісня, семіотика, на відміну від науки про фольклор, вивчає його як частину таких знакових систем даного суспільства, сенс і роль яких самими членами суспільства не усвідомлюються (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me